“Рік тому Угорщина стягнула війська до кордону України…”
18/05/2023
670
1
– але нападу не готувала
Інформація про те, що в перші дні повномасштабної агресії Росії проти України Угорщина підтягла свої війська до українського кордону на Закарпатті, ходить і серед наслення, обростаючи чутками і подробицями, і соцмережами. Чи було це насправді, і якщо так, то з якою метою, розбиралася "Українська Правда"
"Андраш Рац – один із ключових угорських безпекових експертів, що працює зараз у німецькому аналітичному центрі DGAP (Німецьке товариство закордонних справ). Утім, на початку минулого року він працював в угорському урядовому Центрі стратегічних та безпекових досліджень і був долучений до аналізу, що формував угорську безпекову політику. Зараз він – у відкритій опозиції до уряду Орбана і може говорити, зокрема, про те, що дізнався під час роботи в урядових колах. Ми зустрілися в Ужгороді, щоб обговорити шляхи виходу угорсько-українських відносин з кризи. Але вже під час розмови з’ясувалося, що Рац знає деталі, які досі ґрунтувалися виключно на чутках – про скупчення військ Угорщини поблизу західного українського кордону перед вторгненням РФ у лютому 2022 року. Тоді до кордону звезли також військові понтони – але Андраш Рац має цьому пояснення"
– пише журналіст видання Сергій Сидоренко і розвиває тему в інтерв’ю з Андрашем Рацем:
– У лютому 2022 року Угорщина почала накопичувати війська уздовж західного кордону України – в той час як Росія збирала армію уздовж східного кордону, готуючи вторгнення. Ви про це чули?
– Звичайно, чув. Тоді я працював в урядовому інституті – Центрі стратегічних та безпекових досліджень. Так, Угорщина тоді справді скупчила певні військові сили уздовж кордону України. Але подробиці мають значення. Склад цих сил був не таким, як з російського боку. Росія зібрала наступальні сили. Угорські сили, спрямовані до вашого кордону незадовго до вторгнення РФ, не були наступальними.
– Все одно виникає думка про координацію дій: Росія починає війну, руйнує дієздатність української держави, а Угорщині лишається просто зайти на Закарпаття.
– Повірте, за всі роки роботи в цьому інституті я ніколи не чув про будь-яку військову координацію між Угорщиною і Росією. А якби йшлося про таке стратегічне питання, як гіпотетичне вторгнення в Україну з двох боків, я напевно знав би про це. Зараз вже є публічним, що вторгнення Путіна стало для уряду Угорщини несподіванкою. Орбан дійсно не вірив, що Росія скоїть настільки серйозну, критичну помилку, як напад на Україну. Так само як у це не вірили Німеччина або Франція. Поза тим, Будапешт вирішив підготуватися до "плану Б", тобто до малоймовірного, на його думку, сценарію нападу Росії. Цей "план Б" передбачав, що почнеться потужна гуманітарна криза та піде масштабний потік біженців з України.
– Ви тоді знали про цей план?
– Звісно. В угорському державному секторі тоді було два експерти, які передбачали, що Росія нападе. Один з них – це Крістіан Йойярт (Krisztian Jojart), другий – це я. Від кінця січня я наполягав, що Росія планує напасти, і переконував готуватися до цього. І хоча я не вірив у те, що напад може бути успішним (як, власне, і вийшло) – але був впевнений, що він станеться, і це означатиме, що чимало людей будуть змушені тікати від війни. Гуманітарна криза та хвиля мігрантів – це очевидний результат масштабного вторгнення, який було нескладно передбачити. І угорський уряд зрештою погодився підготуватися до нього. "Уздовж кордону були наші понтони, і це мало відгук в Україні"
– Для чого армія, якщо йдеться про гуманітарну кризу?
– Бо це була не армія – а окремі специфічні армійські підрозділи. Погодьтеся, це різні речі – стягувати на кордон усю армію чи перекидати туди деякі підрозділи. Склад угорських сил, стягнутих до кордону України перед вторгненням РФ, визначався трьома мотивами. По-перше, ми розуміли, що прикордонники не зможуть впоратися з масовим потоком біженців: якщо десятки та сотні тисяч цивільних громадян перетинають кордон всього за кілька днів, це створює масштабні гуманітарні потреби. Потрібні намети, лікарі, ліжка, їжа і так далі. В угорській системі все це є саме у військових. Тож одним з мотивів була опіка над біженцями.
Другий мотив – і тут я маю додати трохи історії – це позиція угорських військових очільників, які керували армією рік тому. Річ у тім, що для багатьох із них визначальним життєвим досвідом була югославська війна у 1990-х роках. А під час тієї війни були випадки, коли озброєні військові підрозділи, і сербські, і хорватські – чи то випадково, чи то ні – перетинали кордон Угорщини. Тому, ґрунтуючись на югославському досвіді, угорські військові керівники вважали, що за малореального сценарію, що війна призведе до розвалу України, окремі українські підрозділи можуть перетнути угорський кордон, імовірно, зі зброєю в руках, шукаючи дорогу від війни. Тому Угорщина готувалася, що за цього сценарію буде потрібно належним чином роззброїти такі угрупування, якщо вони перетнуть кордон. Цього не сталося, але це було частиною підготовки.
І був третій мотив, який дістав помітний розголос в Україні – це те, що уздовж кордону були зібрані також понтони. Причина присутності понтонів – те, що Угорщина готувалася до можливого удару Росії по мостах, у тому числі по мосту Чоп – Захонь, де є один з ключових пунктів перетину кордону. Тож були плани, що у разі, якщо Росія руйнує міст – угорці разом з українською стороною можуть швидко навести переправу через Тису, щоб дати змогу біженцям перетинати її.
– Українська сторона знала про це?
– Швидше за все, вони були в курсі. (Після інтерв’ю Рац уточнив, що військовий аташе України здійснював інспекцію сил на кордоні, тому знав про їхній склад.)
Загалом, було дуже багато координації з українською стороною як перед війною, так і у перші дні війни. Я наведу приклад. Про це маловідомо, але чимало українських цивільних літаків вже після початку вторгнення і після закриття повітряного простору перелетіли до Угорщини і змогли сісти в угорських аеропортах. Це було наперед сплановано і скоординовано авіаслужбами. Ніхто не знав напевно, чи справді росіяни нападуть, але про всяк випадок розробили такий план – і він спрацював. Це нормальна взаємодія між сусідніми державами.
Тож я знов повернуся до питання угорських військ уздовж українського кордону. Хочу наголосити: тоді ані на мить не йшлося про можливий напад на Україну. Ми взагалі не спрямовували до кордону наступальну техніку. Там не було жодного танка, не було артилерії, не було боєприпасів та логістики постачання, що обов’язкові для будь-якого нападу.
– Однак угорські військові, викликані до кордону, часом зізнавалися, що вони сприймали це як можливість зайти на територію України, щойно Росія вторгнеться зі Сходу.
– Я не можу говорити про сприйняття усіх без винятку угорських військових на кордоні з Україною. У деяких людей бувають дивні ідеї. Але державна система, армія, уряд, угорська держава – я на 100% переконаний, що ніхто з них не готував напад на Україну чи загарбання будь-якої частини української території.
Будапешт не готувався і взагалі не вірив, що Росія нападе. Це був "план А". Але існував також "план Б", і він був добре пропрацьований."
Повну версію цікавого інтерв’ю, у текстовому та відеоформаті, дивіться у статті "Європейської Правди"
"Рік тому Угорщина стягнула війська до кордону України, але даю 100%, ми не готували напад"
